Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Пугачёв

Братаны, я сегодня решил поделиться с вами своей историей, которая произошла не так давно. У меня было все: закладки, кайф, пускать парики и даже работа в крутом сервисе Яндекс Еда. Да-да, вы не ослышались, наркоман как я стал курьером Яндекс Еды. Рассказываю!

Все началось с того, что я решил фланировать по универу и расслабиться. Подошел ко мне один чувак, типа "брат, у тебя есть пруха?". Я ему говорю, что нет, но могу помочь найти. И вот так я попал в наркотический бизнес. Но не буду расписывать все подробности, ведь мне нужно рассказать о моей работе в Яндекс Еде.

Я подвизался как курьер, развозил кайфанутое блюда по городу. Начинал каждый день с нюхания своей любимой закладки и только после этого отправлялся на работу. Кстати, у нас была своя команда наркоманов-курьеров, мы были близкие друзья и всегда поддерживали друг друга.

На работе было круто – вот слово, которым можно описать только через жирный шрифт. В нашем городе было много клиентов, которые любили заказывать еду на дом. И вот мы, с нашими рюкзаками, готовы были доставить им мгновенный пруха в виде вкуснейших блюд.

Но наша работа была не только сытной, но и опасной. Иногда клиенты заказывали не только еду, но и наши специальные дополнения. Такой заказ обычно начинался со слов "брат, ты не подскажешь, где взять айс?". Ну, вы понимаете о чем я.

У нас был свой "меню" с этими дополнениями, клиенты знали, что мы не только доставляем еду, но и готовы удовлетворить все их желания. Ведь нашей целью было не просто привезти заказ, но и сделать так, чтобы клиент ощутил настоящий прух и получил удовольствие.

Я помню, как однажды меня попросили привезти заказ в какой-то дом на окраине города. Скажу честно, мне это не очень понравилось, и я решил зайти внутрь посмотреть, что там творится. И что вы думаете? Я застал там настоящую наркопартию. Люди кайфанули, пускали парики, а атмосфера там была просто невероятной. – прокричал один из парней, которые решили приготовить смесь из айса и кодеина. Я внутри ощутил такой прух, что мне стало казаться, будто я попал в другое измерение.

После этого случая моя работа в Яндекс Еде принесла мне новые эмоции. Я понял, что я не просто курьер, но и человек, который может принести счастье другим людям. Ведь каждое наше блюдо было пропитано особой энергетикой, и оно могло изменить настроение клиента. Именно поэтому клиенты нас ценили и заказывали еду снова и снова.

Но время шло, и я понял, что пора закончить с этим нереальным опытом. Тогда я решил свернуть этот путь и заняться чем-то легальным. Но я никогда не забуду этот период в своей жизни, ведь он дал мне много эмоций и научил ценить каждый момент.

Так что, ребята, если вы когда-нибудь будете заказывать еду с доставкой, помните о том, что может быть скрыто за этими привычными рюкзаками курьера. Ведь мы тоже люди со своими историями, и наше желание – сделать ваш день незабываемым.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.